Нарцисизм і самоактуалізація особистості

Abstract

Стаття присвячена теоретичному аналізу феномена нарцисизму, характеристиці його видів і проявів та емпіричному дослідженню зв’язку нарцисизму з особистісними характеристиками та самоактуалізацією особистості. Зазначається, що, не дивлячись на величезний обсяг наукової літератури, що стосується найрізноманітніших проявів нарцисизму в різних контекстах і характеристики його видів, змістовні визначення нарцисизму зустрічаються у ній вкрай рідко, частіше передбачаючи описовий характер його визначення. Запропоновано розрізняти у цьому феномені основні причини його прояву та його наслідки, зосереджуючись при визначенні нарцисизму саме на його суттєвих причинах. Тобто людина-нарцис, початково переконана у власній досконалості, наполягає на своїй чарівній неповторності та вищості, вимагаючи об’єктивно це підтвердити. У дослідженні використовувалися методики: «Narcissistic personality inventory (NPI)», «The Maladaptive Covern Narcissism Scale (MCNS)», самоактуалізаційний тест (САТ), «Das Freiburger Persoenlichkeitsinventar FPI-R (Freiburg Personality Inventory (FPI))» та UCLA Loneliness Scale. Констатується, що результати емпіричного дослідження засвідчують, що обидва види нарцисизму впливають на прояви відповідних особистісних характеристик та прагнення до самоактуалізації (грандіозний нарцисизм), чи,

відповідно, відсутність такого бажання (прихований нарцисизм). Зроблено висновок, що грандіозний нарцисизм та прихований нарцисизм – це різні особистісні конструкти, оскільки виявлений кореляційний зв'язок між ними – негативний. Результати однофакторного ANOVA, демонструючи, що низькі рівні прояву одного виду нарцисизму провокують прояв іншого виду нарцисизму, свідчать, що грандіозний та прихований нарцисизм – країні позначки того самого континууму нарцисизму. Отже, можемо припустити, що нарцисизм – це базова якість (метаякість) особистості, яка, будучи виявлена у людини, не зникає, а при умові меншого прояву трансформується в протилежний вид нарцисизму.