Соціально-рольові параметри людської комунікації (конекст мовотворчості Івана Багряного)

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена обґрунтуванню соціально-рольових параметрів людської комунікації в контексті мовотворчості Івана Багряного. В роботі визначено залежність особистості від конкретних соціальних структур і суспільної ситуації; виокремлено ознаки соціально-рольової комунікації; проаналізовано й систематизовано комунікативні моделі соціально-рольової комунікації у художньому дискурсі Івана Багряного; увиразнено параметри конфліктної комунікації; систематизовано лексико-синтаксичні засоби вербалізації моделей соціально-рольового спілкування в текстовій комунікації; установлено роль невербальних засобів у соціально-рольовій комунікації. В роботі вперше крізь призму соціальної комунікації представлено моделі спілкування в контексті мовотворчості Івана Багряного. У межах конфліктних діалогів художнього дискурсу письменника описано динамічні діалоги, що структуровані короткими репліками співрозмовників, та діалоги з розгорнутими висловленнями персонажів. Установлено, що в досліджуваних романах комунікативні моделі репрезентовані мовленням комунікантів, різних за соціальним статусом (як, наприклад, «наглядач концтабору – ув’язнений»); проаналізовано моделі «зміна соціальних ролей комунікантів», «споживач і той, хто обслуговує». Описано позитивні вияви соціально-рольової комунікації персонажів, серед яких «батько – мати», «син – донька», «хлопець – дівчина». В роботі представлено системний аналіз лексичних і синтаксичних засобів, що беруть участь у творенні художніх ситуацій соціально-рольової комунікації, а також проаналізовано невербальні засоби в умовах конфліктного спілкування.