Субсидіарний договір як передумова виникнення договірного субсидіарного зобов’язання: висунення гіпотези та її обґрунтування

Abstract

У статті здійснено теоретичне опрацювання передумов виникнення договірних субсидіарних зобов’язань як комплексної системності їх настання та проведено дослідження їх правової природи. Відзначається, що лише за наявності домовленості між основним і додатковим дебітором, в якій виражається згода додаткового боржника на можливе покладення на нього невиконаної чи неналежно виконаної частини зобов’язань основного дебітора, може бути створена потенційна можливість виникнення договірного субсидіарного зобов’язання. Наголошується, що така домовленість (що може бути кваліфікована як умовна на користь третьої особи (кредитора основного боржника в іншому зобов’язанні) хоч є незалежною від волі кредитора, але має з домовленістю кредитора з основним боржником дві основні точки дотику: 1) погодження кандидатури додаткового боржника; 2) закріплення умов виникнення в додаткового боржника обов’язків, що становлять зміст субсидіарного зобов’язання. Специфічність та своєрідність аналізованих відносин дала можливість автору припустити самостійне місце договірних домовленостей сторін щодо правового закріплення передумови виникнення субсидіарного зобов’язання у доктринально обґрунтованій та законодавчо закріпленій системі цивільно-правових договірних зобов’язань України та висунути гіпотезу про існування окремого договірного виду – субсидіарного договору як послідовної домовленості основного і субсидіарного боржника та основного боржника і кредитора в частині, пов’язаній зі створенням правової основи для виникнення поведінкової можливості кредитора в основному зобов’язанні щодо пред’явлення вимоги до субсидіарного боржника, які в сукупності створюють правову основу, можливість виникнення субсидіарного зобов’язання; предметом якого визначаються послуги субсидіарного боржника з відшкодування порушеної частини обов’язку основного боржника перед кредитором, що внаслідок спрямованості на досягнення єдиної мети, хоча й міститься в двох самостійних договорах різного чи одного типу, утворює єдине зобов’язання з надання послуг з відповідною специфікою.