Макротекстова конотація ключових слів у художньому тексті

Abstract

Статтю присвячено вивченню питання конотації у межах художнього тексту. Здійснено детальний теоретичний огляд наявних студій конотації серед вітчиз-няних мовознавців та окреслено провідні напрями досліджень. Визначено, що у галузі текстологічних розвідок поняття конотації розглядалося лише на окремих лінгвістичних феноменах. Конотація у традиційному лінгвістичному світлі екс-плікується як оцінний, ціннісний, емотивний компонент значення, який містить інформацію про ставлення суб’єкта до навколишньої дійсності і має певний екс-пресивний ефект. У статті запропоновано підхід до трактування конотації на рівні тексту, що відображає його смислотвірні властивості. Конотацію на рівні ціліс-ного розуміння художнього тексту витлумачено як макротекстову конотацію, що передбачає підсилення емотивно-експресивних, оцінно-ціннісних чи інших праг-матичних компонентів значення відповідно до авторського художньо-ідейного задуму, закладеного в художній текст. До лінгвістичного аналізу макротекстової конотації залучено поняття ключових слів як лексичних маркерів смислової аку-муляції в площині художнього тексту. Увагу сфокусовано на одному ключовому слові normal, яке було вибрано з огляду на художньо-літературну інтерпретацію аналізованого тексту. Матеріалом дослідження слугував художній текст роману Саллі Руні «Normal People». Застосовано аналіз лексикографічних дефініцій для визначення семантичних компонентів значення вибраного ключового слова. Наступним етапом роботи був контекстуально-інтерпретативний аналіз, що мав на меті з’ясувати специфіку значення ключового слова normal у контексті сюжетних ситуацій роману. Зроблено висновок, що макротекстова конотація ключових слів проявляється шляхом зіставлення основних семантичних компонентів значення, що наявні у словникових дефініціях, і цілісної інтерпретації ідейно-тематичного змісту роману. На прикладі досліджуваного роману макротекстова конотація була реалізована шляхом антонімізації значення normal і створення семантичної двоз-начності шляхом антитези з його протилежним значенням.