Лексико-словотвірні особливості поетичного мовлення Василя Стуса та аспекти їх вивчення на уроках української мови

Abstract

Магістерська робота присвячена дослідженню лексико-словотвірної специфіки поетичної мови Василя Стуса та визначенню методичних засад вивчення цих мовних явищ у закладах загальної середньої освіти. Актуальність дослідження зумовлена значущістю творчості митця для української культури та її високим лінгводидактичним потенціалом для структурування сучасних уроків мови. У роботі здійснено комплексний аналіз домінувальних засобів художнього текстотворення поета, зокрема детально розглянуто систему метафор (дієслівних, іменникових та прикметникових), функціонування метонімії та синекдохи, а також проаналізовано природу й способи творення численних авторських оказіоналізмів. Теоретичний розділ праці розкриває лінгвістичні та психологічні засади навчання лексики й словотвору, враховуючи особливості сприймання, мислення та пам’яті учнів. Практична частина дослідження містить обґрунтування методики використання мовотворчості В. Стуса в навчальному процесі, пропонуючи систему вправ та розробку заняття шкільного наукового гуртка, спрямованих на формування лінгвістичної, мовленнєвої та комунікативної компетенцій школярів. Наукова новизна роботи полягає в інтегрованому підході до вивчення поетичного ідіостилю В. Стуса в контексті вимог чинних навчальних програм з української мови. Результати дослідження мають практичне значення для вчителів-словесників, методистів та укладачів навчальних посібників із лексикології та словотвору