Ґендерний дискурс роману Бернардін Еварісто “Дівчина, жінка, інакша”.

Abstract

У статті здійснюється комплексний аналіз поетики роману Бернардін Еварісто «Дівчина, жінка, інакша», зосереджений на вивченні художньої форми, стилістичних особливостей та наративних стратегій, що реалі- зують соціокультурні та ідеологічні настанови твору. Особлива увага приділена поліфонічності нарації, фраг- ментарності композиції, експериментальній формі викладу, стилістичній гетерогенності та темпорально-про- сторовій варіативності тексту, які спільно формують цілісний соціокультурний портрет сучасної Британії в контексті постмодерного й метамодерного письма. Розглядається, як авторка за допомогою інноваційних наративних прийомів створює багатоголосий дискурс, що відображає складність і багатовимірність ідентич- ностей, зокрема в аспектах раси, гендеру, класу та сексуальності. Увага зосереджена також на аналізі гендерного виміру роману, який включає деконструкцію традиційних гендерних ролей через представлення персонажів різного віку, соціального статусу, етнічного походження та сексуальної орієнтації. Особлива увага приділяється інтерсекційній проблематиці, що висвітлює вза- ємодію патріархату, расизму, класової нерівності та колоніального спадку, що впливає на життєвий досвід жінок африканського походження у Великобританії. Окремо розглядається феномен небінарності та ген- дерної флюїдності на прикладі персонажа Меггі/Морган, що ілюструє розширення традиційних уявлень про стать та гендер. Акцентується увагу на критиці соціальних норм і стереотипів, а також на представленні альтернативних моделей сім’ї і партнерства, включаючи ЛГБТК+ стосунки та поліаморні конфігурації, які кидають виклик гетеронормативним канонам. Підкреслено, що роман «Дівчина, жінка, інакша» не лише розширює традиційне розуміння фемінізму, а й репрезентує феміністичний дискурс як відкритий, гнучкий і багатогранний, що відображає різноманітність жіночих і гендерних ідентичностей у сучасному мульти- культурному суспільстві.