Дезінформація як загроза національній безпеці Європейського Союзу: проблеми та підходи

Abstract

В статті авторка досліджує підходи до визначення та розуміння комплексної проблеми забруднення інформаційного простору неправдивою інформацією. Ця загроза підриває не лише інформаційну безпеку європейських країн, але й загрожує основним нормам та демократичним цінностям, від яких залежить інституційна легітимність та політична стабільність Європейського Союзу. В цих умовах, перш за все, важливо забезпечити об’єктивне та засноване на доказах розуміння змісту, масштабу, обсягу, характеру існуючої проблеми, а також розробити можливі відповіді, які враховуватимуть що, проблема дезінформації глибоко переплетена з цифровою екосистемою, технологіями, які постійно розвиваються та вдосконалюються. Дослідниця підкреслює, що проблемою, яка утруднює вивчення феномену «дезінформації», є наявність чисельної термінології, яка позначає неправдиву інформацію, зокрема фейки, дезінформація, пропаганда, маніпулювання інформацією, інформаційний розлад, гібридна війна. Неузгодженість дефініцій вказує на відсутність консенсусу серед ключових зацікавлених сторін щодо сфери розуміння питання. Для розробки стратегії та механізмів протидії дезінформації потрібна чіткість цілей та термінології.