Суб’єктно-етичний зміст принципу добросовісності деліктної відповідальності у цивільному праві.

Abstract

Добросовісність з суб’єктивної сторони вперше сформувалась з інституту добросовісного володіння майном, відомого ще римському праву. Більшість цивілістів під добросовісністю розуміють наявність в учасників цивільних правовідносин моральних засад щодо прагнення максимально виключити можливість порушення своїми діями чи бездіяльністю суб’єктивного права та законних інтересів інших осіб. Часто науковці даючи визначення поняттю добросовісність, вказують змістом цього поняття суб’єктивне ставлення особи до вчиненого правопорушення, що за своїм змістом є виною. Також в літературі точаться часті дискусії щодо співвідношення понять «недобросовісність» та «зловживання цивільним правом». Значна частина авторів вважають ці поняття синонімічними. Тому метою статті стало висвітлення суб’єктивно-етичного змісту принципу добросовісності деліктної відповідальності в цивільному праві. Встановлено, що зловживання суб’єктивним цивільним правом – це свідомо недобросовісна, але розумна поведінка суб’єкта, спрямована на здійснення суб’єктивного права не за його призначенням. При недобросовісному зловживанні суб’єктивним цивільним правом уповноважений суб’єкт діє крізь ширму реалізації свого суб’єктивного права, при цьому зовні дія виглядає як акт суб’єктивної правореалізації. Поняття недобросовісної поведінки є ширшим за своїм змістом і включає в себе й інші порушення суб’єктивних прав суб’єктів цивільних правовідносин. Зроблено висновок, що добросовісною може вважатися сумлінна та чесна поведінка сторони, при здійсненні суб’єктивних прав і виконанні суб’єктивних обов’язків, уникаючи порушень прав іншої сторони. Суб’єктивно-етичний зміст добросовісності деліктної відповідальності в цивільному праві визначається як свідоме прагнення учасників деліктних відносин максимально виключити можливість порушення своїми діями чи бездіяльністю суб’єктивних прав та законних інтересів інших осіб. До добросовісної поведінки учасників цивільних правовідносин можна віднести: добровільне відшкодування шкоди до судового розгляду; самозахист; повне відшкодування шкоди; укладення договорів страхування відповідальності.