Placement test evidence for differentiated teaching English for specific purposes in a first-year life-science cohort

dc.contributor.authorКшевецький, Володимир Сергійович
dc.date.accessioned2026-11-01T13:25:05Z
dc.date.issued2026-10-15
dc.description.abstractPurpose. In Ukrainian universities, first-year English for Specific Purposes (ESP) classes are usually formed from academic groups defined by degree programme, not by language level. The study aimed to measure how much general English proficiency varies inside such groups and what this implies for teaching. Methodology. A cross-sectional quantitative design used anonymised routine placement data from 93 first-year students of the Institute of Biology, Chemistry and Bioresources, Chernivtsi National University, who took a 25-item multiple-choice general English test in 2026. The analysis combined item statistics, KR-20 reliability, variance decomposition for six intact groups (n = 88), a permutation test, grouping simulations and a comparison of three score tiers. Results. Scores ranged from 24 to 100 (M = 69.9, SD = 22.2; KR-20 = .88). Near-chance, lower, middle and upper bands held 5.4%, 28.0%, 35.5% and 31.2% of students. Group membership explained 11.8% of score variance, and the existing groups were no more homogeneous than random allocation (p = .066). Score ranges within groups were 56 to 76 points. Level-based sets would reduce the within-unit standard deviation from 21.9 to 5.1 points, and three tiers inside each group to 11.6 points. Lower-tier students scored below chance on 11 of the 25 items; upper-tier students reached at least 79% on every item. Grammar and lexis subscores correlated strongly (ρ = .73) and did not differ significantly. Conclusions. In this cohort, the academic group is not a unit of language level. Tiered tasks within each group, with separate support for near-chance students and ESP extension work for the strongest, fit the data and research evidence better than regrouping across programmes; this recommendation still needs longitudinal or experimental testing. A short general placement test is reliable enough to form tiers but not to diagnose specific needs. Мета. В українських університетах групи для вивчення англійської мови професійного спрямування (ESP) на першому курсі зазвичай формують за освітньою програмою, а не за рівнем володіння мовою. Дослідження мало на меті виміряти, наскільки різниться рівень загальної англійської всередині таких груп, і з'ясувати, що це означає для диференційованого навчання. Методологія. У поперечному кількісному дослідженні використано знеособлені дані вступного тестування 93 студентів першого курсу Інституту біології, хімії та біоресурсів ЧНУ імені Юрія Федьковича, які у 2026 році виконали тест із загальної англійської мови з 25 завдань множинного вибору. Аналіз охоплював показники завдань, надійність KR-20, декомпозицію дисперсії для шести груп (n = 88), пермутаційний тест, моделювання поділу на групи та порівняння трьох підгруп. Результати. Бали коливалися від 24 до 100 (M = 69,9, SD = 22,2; KR-20 = 0,88). До діапазонів випадкового вгадування, нижчого, середнього й вищого рівня належали відповідно 5,4 %, 28,0 %, 35,5 % і 31,2 % студентів. Належність до групи пояснювала 11,8 % дисперсії балів, а наявні групи виявилися не однорідніші за випадково сформовані (p = 0,066). Розмах балів у групах становив від 56 до 76. Групи, сформовані за рівнем, зменшили б стандартне відхилення всередині групи з 21,9 до 5,1 бала, а три підгрупи всередині кожної групи – до 11,6 бала. Студенти нижчої підгрупи відповідали гірше, ніж за випадкового вгадування, в 11 із 25 завдань; студенти вищої підгрупи правильно виконали щонайменше 79 % кожного завдання. Бали за граматику й лексику тісно корелювали (ρ = 0,73) і статистично значущо не різнилися. Висновки. У цій когорті академічна група не є одиницею мовного рівня. Завдання кількох ярусів складності в межах групи, окремий маршрут підтримки для студентів із результатом на рівні вгадування та поглиблені ESP-завдання для найсильніших краще узгоджуються з даними й результатами досліджень, ніж переформування груп між освітніми програмами; цю рекомендацію ще належить перевірити в лонгітюдному або експериментальному дослідженні. Короткий загальний вступний тест достатньо надійний для поділу на підгрупи, але не для діагностики конкретних потреб.
dc.identifier.citationKshevetskiy, V. (2026). Placement test evidence for differentiated teaching English for specific purposes in a first-year life-science cohort. Educational Challenges, 31(2), 423–436. https://doi.org/10.34142/2709-7986.2026.31.2.27
dc.identifier.issn2709-7986
dc.identifier.urihttps://doi.org/10.34142/2709-7986.2026.31.2.27
dc.identifier.urihttps://dspace.chnu.edu.ua/handle/123456789/15037
dc.language.isoen
dc.publisherХарківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
dc.relation.ispartofseriesEducational Challenges; Vol. 31, No. 2
dc.subjectEFL proficiency
dc.subjectheterogeneity
dc.subjecthigher education
dc.subjectitem analysis
dc.subjecttiered tasks
dc.subjectvariance decomposition
dc.subjectрівень володіння англійською мовою як іноземною
dc.subjectнеоднорідність
dc.subjectвища освіта
dc.subjectаналіз тестових завдань
dc.subjectярусні завдання
dc.subjectдекомпозиція дисперсії
dc.titlePlacement test evidence for differentiated teaching English for specific purposes in a first-year life-science cohort
dc.title.alternativeДані вступного тестування на користь диференційованого викладання англійської мови професійного спрямування першокурсникам природничого профілю
dc.typeArticle

Files

Original bundle

Now showing 1 - 1 of 1
Loading...
Thumbnail Image
Name:
27_Kshevetskiy_article.pdf
Size:
415.5 KB
Format:
Adobe Portable Document Format