Біомаркери запалення при бронхіальній астмі у дітей за альтернативного початку хвороби

Abstract

Мета роботи – вивчити показники активності запального процесу в дихальних шляхах при бронхіальній астмі в дітей залежно від різного початку захворювання. Матеріали і методи. Для вивчення особливостей перебігу та контрольованості бронхіальної астми (БА) в дітей, залежно від альтернативного початку захворювання, на базі ОКНП «Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня» методом «дослід-контроль» у паралельних групах із використанням простої випадкової вибірки комплексно обстежено 319 дітей. У 257 дітей (І клінічна група) бронхіальна астма розвинулася на тлі хронічного обструктивного бронхіту, до складу ІІ клінічної групи увійшли 43 дитини, у яких БА дебютувала після перенесеної позалікарняної пневмонії, а третю (ІІІ) клінічну групу сформували з 19 дітей, у яких БА верифікована після стаціонарного лікування з приводу астматичного статусу. Результати. Виявлено, що рецидивний обструктивний бронхіт у дебюті БА асоціюється з еозинофільним характером запального процесу, накопиченням у мукоспіні мокротиння ММР-9 як маркера бронхіального ремоделінгу, а пневмонічний процес у дебюті бронхіальної астми супроводжувався гіпергранулоцитарним характером запального процесу. В основі фенотипу астми, яка дебютувала з клінічної картини астматичного статусу, лежить нейтрофільний характер запального процесу з активацією киснезалежного метаболізму цих гранулоцитів мокротиння, що зумовлює зростання у 2,2 раза концентрації ендотеліального фактора росту судин у надосадовій рідині мокротиння. Висновки. Наведені дані засвідчують про дискретний характер типу й виразності запального процесу дихальних шляхів у динаміці спостереження у дітей клінічних груп порівняння, що дає змогу припустити наявність окремих фенотипових розбіжностей, зумовлених альтернативним характером дебюту захворювання, який, у свою чергу, визначався різними тригерами. Такі девіації запального процесу вказують на те, що пацієнти, хворі на бронхіальну астму, вимагають персоналізованого підходу до диференційованого діагностичного моніторингу та адресного протизапального лікування з урахуванням особливостей дебюту захворювання.