Мовні засоби реалізації контрасту в мовотворчості українськиї поетів-шістдесятників

Abstract

У науковому дослідженні проаналізовано засоби мовних контрастів в мовотворчості поетів-шістдесятників, які є багатоаспектними явищами. Мовні контрасти представляють композиційно-стилістичний принцип мови, який реалізується протиставлянням певних компонентів. Контраст може виникати на різних мовних та мовленнєвих рівнях, а саме на: лексичному, синтаксичному, морфологічному. Установлено роль мовних засобів контрасту в поетичному мовленні шістдесятників, виділено їх основні типи та розкрито причини їх використання, що забезпечує глибше розуміння особливостей образного мово мислення митця. Уперше здійснено аналіз та класифікацію мовних засобів контрасту в поетичній творчості поетів-шістдесятників, зокрема, Ліни Костенко, Василя Стуса та Миколи Вінграновського, окреслено їх роль у загальній системі словотворчості митців. З'ясовано, що мовні засоби реалізації контрасту в поетичних текстах шістдесятників відтворюють багатогранні емоції, почуття, стани ліричного героя, допомагають краще зрозуміти світоглядні бачення поетівшістдесятників, їх мовотворчість через додаткові, емоційно-виразні прошарки мовних засобів контрасту та їх комбінацій.