Інґеборґ Бахман та слов’янський світ: точки перетину / дотику

Abstract

Аналізується проза австрійської письменниці ХХ ст. Інґеборґ Бахман на основі сприйняття нею концепту „слов’янський світ”. Основна увага зосереджується на оповіданні „Хрест Гондіча”, незавершеному романі „Книжка Франци” та повісті „Три дороги до озера”, які належать до раннього та пізнього періоду її творчості, що і обумовлює їх вибір у даній розвідці. Підкреслюється, що особливості персоносфери, топосу, мови, а також залучення автобіографічних моментів з життя І. Бахман розкривають сутність даного явища.