КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ТА ЙОГО ФУНДАМЕНТАЛЬНА РОЛЬ У НАПИСАННІ СТУДЕНТАМИ НАУКОВИХ РОБІТ

Abstract

Стаття пов’язана з аналізом феномену критичного мислення, його тлумачення науковцями та його фундаментальної ролі в академічному письмі та процесі написання студентами наукових робіт. Зазначено, що незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених критичному мисленню, його сформоване розуміння та узагальнене визначення в науці досі відсутнє, що може пояснюватися як обставиною, що до аналізу даного феномену вдаються представники різних наук, так і відсутністю спільного розуміння ними цього поняття, завдяки чому різні науковці до сьогодні пропонують тлумачення критичного мислення у суб’єктивному контексті. Констатується, що в критичному осмисленні інформації студентом під час написання наукових робіт та створення її теоретичної концепції увага зміщується з простого споживання і бездумного прийняття різної інформації на її ретельний і ґрунтовний аналіз і відбір потрібного та значимого, де критичне мислення є не лише засобом, але й інструментом побудови системи знань людини та формування її усвідомленого світогляду. Обґрунтовується важливість критичного мислення для студентів (навчаючись у виші, вони пишуть наукові роботи), які застосовують його, починаючи з вибору ними теми роботи та визначення її актуальності, до її логічного завершення та формулювання висновків. Зроблено висновок, що критичне мислення як важлива складова та суттєва передумова академічного письма – це комплексний, складний, проте цілісний феномен; це мислення, фундаментальними властивостями якого є логічність і рефлексивність. Будучи логічним, критичне мислення передбачає наявність вміння розуміти, аналізувати, інтерпретувати інформацію, перевіряючи її достовірність, інформативність, правдивість; будувати на її основі наукові припущення; обґрунтовувати свої рішення доказовими аргументами, оцінюючи сильні та слабкі сторони своїх рішень, виявляючи можливі контраргументи та перевіряючи їх силу; вміння узагальнювати, приймати рішення чи робити висновки, опираючись на операції мислення та правила логіки. Рефлексивність критичного мислення проявляється як уміння людини осмислювати своє мислення як процес і результат, внутрішньо аналізуючи процес його перебігу, перевіряючи / прогнозуючи їх ймовірні наслідки.