Функційне навантаження субстантивів при створенні портретних характеристик у художньому тексті

Abstract

Стилістичні можливості морфологічних одиниць знаходять свій вияв у морфологічних формах, категоріях, значеннях повнозначних змінюваних слів, а також і в незмінюваних повнозначних словах. До семантично й стилістично найпотужніших слів належать іменники та дієслова: їх лексичне значення предметності (для іменників) і дії, стану (для дієслів) є центром, навколо якого групуються в реченні всі інші слова зі своїм особливим частиномовним значенням. Морфологічні одиниці неоднозначні у стилістичному відношенні і неоднакові за кількістю стилістичних конотацій. Спостерігаючи за використанням субстантивних форм при створенні характеристики зовнішнього вигляду і внутрішнього стану, бачимо, що вони є взаємопов’язаними. Із зовнішнього вигляду героя читач дізнається про емоційний стан персонажа в певній ситуації, розкриває для себе його внутрішній світ, здогадується про думки, які тривожать героя. Субстантиви створюють семантичні центри, які виражають внутрішню сутність героя художнього твору.