Особливості емоційної обізнаності в юнацькому віці (на прикладі студентів різних спеціальностей)

Abstract

Здобуття освіти та відповідного фаху традиційно вважається однією з важливих задач особистісного становлення особистості в юнацькому віці, відтак, особа постає перед необхідністю не лише інтеграції власних ідентичностей та реалізації власного потенціалу у міжособистісних взаємодіях, але й якомога реалістичніше оцінити власні здібності, інтереси та зацікавлення, щоб обрати свій майбутній фах і не розчаруватися в ньому. Попри скерованість усіх трьох груп респондентів на взаємодію у сфері “людина-людина”, студенти технічного спрямування мають менше можливостей для формування рівня емоційної компетентності, оскільки у них емоційна компетентність впливає лише на сферу приватних взаємодій. У студентів-тренерів помірний рівень емоційної обізнаності пов’язаний з досить високим рівнем критичного мислення, але також показує, що низький рівень критичного мислення пов’язаний з низьким рівнем емоційної обізнаності. Можемо також відзначити, що наразі для студентів-тренерів їхня емоційна обізнаність є більш важливою не як складова професійної реалізації, а лише як складова емоційного інтелектуальна, тобто є більш акцентованою на особистій реалізації. Натомість у студентів-психологів емоційна обізнаність цілком очікувано пов’язана не лише з емоційним інтелектом, але також і з соціальним інтелектом та інтернальністю у виробничій сфері.