Соціально-психологічні чинники забезпечення психологічного благополуччя молодших школярів в освітньому середовищі.
Loading...
Date
Authors
Собкова, Світлана
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Центр професійного розвитку PsyUpgrade
DOI
Abstract
This article addresses the pressing issue of ensuring the psychological well-being and safety of junior schoolchildren as a strategic goal of the modern Ukrainian educational system. A thorough theoretical analysis of scholarly approaches to defining the educational environment and psychological safety has been conducted.
It is substantiated that the teacher's style of educational influence is a key socio-psychological factor that directly determines the level of student comfort, impacting the formation of the child's locus of control and self-efficacy.
The results of an empirical study conducted on a representative sample of primary school students and teachers are presented. Using methods of mathematical and statistical processing, it was established that a strong positive correlation exists between a democratic interaction style and high indicators of self-confidence.
The study revealed that in classes where an authoritarian style dominates, a significant portion of students demonstrates a low level of confidence, which is statistically confirmed by a strong inverse relationship between these indicators, as well as a direct link to an increased level of anxiety. An extended analysis indicates the systemic nature of the style's influence on the children's psychological state.
The conclusion is made about the necessity of forming a psychologically safe and democratic environment as a mandatory condition for the implementation of modern educational requirements.
Description
Citation
У статті висвітлено актуальне питання забезпечення психологічного благополуччя та безпеки молодших школярів як стратегічної мети сучасної української системи освіти, зокрема в контексті впровадження концепції Нової української школи (НУШ). Молодший шкільний вік вважається критичним періодом для формування стійких рис особистості, самооцінки та механізмів внутрішньої саморегуляції. Проведено ґрунтовний теоретичний аналіз наукових підходів до визначення освітнього середовища та психологічної безпеки. Доведено, що освітнє середовище – це динамічна соціокультурна та психолого-педагогічна система, яка може бути як комфортотворною (сприятливою для особистісного зростання), так і травматичною. Центральним у цьому є поняття психологічної безпеки, яке визначається як необхідний стан захищеності дитини від усіх форм деструктивного впливу, а психологічний комфорт трактується як невід'ємний критерій ефективності освітнього процесу. Обґрунтовано стиль освітнього впливу вчителя як ключовий соціально-психологічний фактор, що безпосередньо визначає рівень комфорту учня, впливаючи на формування локуса контролю та самоефективності дитини. Особлива увага приділяється аналізу того, як демократичний чи авторитарний стиль вчителя впливає на розвиток внутрішніх регуляторів особистості. Демократичний підхід заохочує внутрішній локус контролю та високу самоефективність, тоді як директивний підхід сприяє закріпленню зовнішнього локусу та виникненню вивченої безпорадності. Представлено результати емпіричного дослідження, проведеного на репрезентативній вибірці учнів та вчителів початкової школи. Дослідження включало використання психодіагностичних методів для кількісної оцінки впевненості в собі та вимірювання інтенсивності негативних психологічних станів, таких як тривога, фрустрація, агресія та депресія. Для перевірки сили та спрямованості зв'язків було застосовано комплекс математично-статистичних методів обробки, включаючи кореляційний та порівняльний аналіз. За допомогою математично-статистичних методів обробки було встановлено, що існує сильна позитивна кореляція між демократичним стилем взаємодії та високими показниками впевненості в собі. Демократичний стиль, який підтримує ініціативу та заохочує діалог, створює умови для розвитку автономії та самовизначення, що є важливим для формування активної громадянської позиції. І навпаки, дослідження виявило, що в класах, де домінує авторитарний стиль, значна частина учнів демонструє низький рівень впевненості, що статистично підтверджується сильною оберненою залежністю між цими показниками, а також прямим зв'язком з підвищеним рівнем тривожності.Розширений аналіз вказує на системний характер впливу стилю на психологічний стан дітей. Високий рівень тривожності та фрустрації, що спостерігається в авторитарному середовищі, є ознакою неадекватної реакції на зовнішній тиск, де не задовольняється потреба в психологічній безпеці. Крім того, було зафіксовано, що ліберальний стиль, через відсутність чітких вимог та контролю, також викликає емоційну нестабільність та корелює з посиленням проявів агресії та депресії, порушуючи баланс «свобода-відповідальність». Зроблено висновок, що для забезпечення оптимального психологічного благополуччя вчитель початкової школи повинен застосовувати авторитарний (демократичний) стиль, який поєднує високі вимоги до діяльності з високою особистісною підтримкою. Результати обґрунтовують необхідність підвищення соціально-психологічної компетентності вихователів та впровадження стандартизованої системи моніторингу психологічного клімату в класі для своєчасного виявлення та корекції ризикоутворюючих середовищ.